Британське Управління з розслідування морських аварій (MAIB) завершило підготовку остаточного звіту про перекидання та затоплення супер'яхти Bayesian — розкішної вітрильної яхти, що належала британському технологічному підприємцю Майклу Річарду Лінчу. Як і очікувалося, MAIB дійшло висновку, що «за відсутності встановлених вітрил Bayesian була вразливою до перекидання за сильного вітру» через особливості конструкції її надвисокої одиночної щогли.

У ранні години 19 серпня 2024 року Bayesian стояла на якорі поблизу Портичелло, на Сицилії, очікуючи на завершення вітряної погоди. Шверт було піднято, усі вітрила згорнуто, і, за повідомленнями, судно перебувало в конфігурації, що відповідала вимогам його документації зі стійкості. О 03:00 вітер почав посилюватися, а до 03:55 його швидкість досягла 30 вузлів. О 04:06 Bayesian раптово й із великою силою перекинулася на правий борт, після чого затонула. Унаслідок аварії загинули шестеро пасажирів і шеф-кухар яхти, ще 15 людей було врятовано на місці.

Після аварії капітан судна сказав представникам ЗМІ: «Ми цього не передбачили». Місцева прокуратура розслідувала його дії, розглядаючи можливість висунення обвинувачень у ненавмисному вбивстві. Однак, на відміну від прокурорів (і виробників Bayesian), MAIB не вказало на помилки членів екіпажу як на вирішальний чинник аварії. Натомість у звіті наголошується на важливій ролі конструкції судна, аналізу його стійкості та відповідної документації.

Щоб з'ясувати фізичні процеси, які призвели до загибелі Bayesian, MAIB доручило підрозділу Wolfson Unit з морських технологій Саутгемптонського університету провести аналіз аварії. Bayesian мала одну алюмінієву щоглу заввишки близько 235 футів (приблизно 71,6 м) над рівнем води — майже як висота комерційної офісної будівлі. Слідчі оцінювали, чи могли її розміри та площа поверхні зробити судно більш вразливим до перекидання за сильного вітру. На основі характеристик щогли та стану остійності судна дослідження Wolfson Unit встановило: якщо вітер дув безпосередньо в борт Bayesian, пориви швидкістю понад 63 вузли, найімовірніше, призвели б до перекидання яхти.

Однак, як з'ясувало MAIB, ризики експлуатації судна в конфігурації з непоставленими вітрилами та піднятим кілем за сильного вітру «не були зазначені в документації зі стійкості, що зберігалася на борту». Це означало, що екіпаж не усвідомлював небезпеки, яка загрожувала йому під час швидкого посилення низхідного шквалу. Оскільки члени екіпажу очікували, що яхта залишатиметься у вертикальному положенні на якорі, з початком сильних поривів вітру вони не кинулися закривати зовнішні двері, палубні люки та отвори в корпусі, зазначило MAIB. «Малоймовірно, що затоплення внутрішніх приміщень Bayesian суттєво вплинуло на загибель судна, доки яхта не лягла на бік. На той момент вона вже не могла повернутися у вертикальне положення», — дійшло висновку MAIB.

Упродовж короткого проміжку часу між поривом вітру та зникненням судна під водою екіпаж доклав надзвичайних зусиль, щоб урятувати пасажирів і вижити самому. Троє людей вибралися з рубки, яку затоплювала вода, за допомогою матроса палубної команди, який відчинив зовнішні двері ззовні. Одному з офіцерів довелося пірнути під воду й відчинити розсувні двері, щоб вибратися із затопленого відсіку. Між спробами він дихав повітрям із повітряної кишені.

Усі, кому вдалося вибратися з внутрішніх приміщень, мусили терміново залишити судно й опинитися у воді, оскільки Bayesian почала тонути. Рятувальні плоти яхти не спрацювали автоматично, тому капітан і один із матросів палубної команди попливли назад до судна та змогли вивільнити лівобортний носовий пліт. Завдяки їхнім діям ті, хто вижив, отримали засіб триматися на воді, а сигнальні ракети плота дали змогу подати сигнал про допомогу.

MAIB зазначило, що правила класифікації, відповідно до яких яхту проєктували й будували, не містили вимоги оцінювати стійкість до сильного вітру для однокорпусних вітрильних суден на кшталт Bayesian під час експлуатації без вітрил, із піднятим кілем та увімкненим двигуном. Управління рекомендувало групі Red Ensign переглянути відповідний кодекс для вітрильних яхт, щоб усунути цю прогалину, додати до документації зі стійкості попередження про сильний вітер, а також удосконалити вимоги до розміщення рятувальних плотів, аби забезпечити їх автоматичне вивільнення в разі перекидання судна.

Автор: The Maritime Executive | 19 листопада 2026 року, 20:36